Полтавський районний музей Рушника
Полтавський районний музей Рушника
Завдяки простій українській жінці-трудівниці на ім’я Надія Юхимівна Бокоч, всього з кількох експонатів з’явився на Полтавщині унікальний музей, який спочатку працював на громадських засадах, згодом став Степненським, а нині Полтавським районним музеєм рушника.
А почалося все з одного випадку. Якось, проходячи повз сміттєзвалище, побачила Надія Юхимівна викинутий кимось старовинний вишитий рушник. Як таку красу можна було викинути? - подумала вона. Ось тоді і виникла у неї думка: а чому б не створити в селі музей рушника, адже вдома у неї стільки гарних робіт і її, і ті, що залишилися від матері.
Так і розпочалася історія створення музею рушника.
Власну колекцію рушників Надія Бокоч почала збирати ще з 2001 року, а потім зрозуміла, що гріх таку красу ховати від людей. У цей час вона працювала секретарем у сільській раді, тому і попросила виділити тут невеличку кімнату, в якій і помістила перші 10-15 рушників, предмети побуту та старовинну колиску. З цього часу (2006 рік) і почалися невеличкі екскурсії з розповідями про історію рідного села та українського рушника. Знайти однодумців серед односельців було неважко, тому згодом кількість експонатів почала зростати. В основному це були особисті роботи Надії Юхимівни, а деякі рушники вона привозила зі своїх подорожей по області.
Коли виявилось, що для колекції не вистачає місця, Надія Бокоч звернулася з проханням до директора Державного підприємства дослідного господарства «Степне» Сокирка Петра Григоровича виділити трохи більше приміщення у будівлі місцевої контори. Це вже були 2 кімнати, в яких з’явилися і килими, і серветки, і картини. Та і люди поступово почали зносити різні старовинні предмети, але в основному це були звичайно ж вишивані рушники. Так, під кінець 2007 - початок 2008 року, назбиралась досить велика колекція - близько 250 одиниць, до якої, окрім рушників, увійшли зразки старовинного сільського одягу. До речі, протягом 2008 року його відвідало близько 250 різних делегацій.
1 квітня 2009 року Степненський музей Рушника отримує статус Полтавського районного музею Рушника, цей день і вважається нині офіційним днем його відкриття. Екскурсії проводилися безкоштовно, вони і зараз безкоштовні.
Унікальність цього музею ще й в тому, що всі експонати, які знаходяться в експозиції музею, зібрані жителями селища Степне протягом останнього десятиліття. Нині кількість експонатів вже налічує близько 500 одиниць. З них приблизно 400 рушників, решта - предмети побуту, вишивані картини, старовинний сільський одяг. Тут представлені рушники з Полтавської, Чернігівської, Харківської, Закарпатської, Вінницької, Сумської та ін. областей. Є в колекції експонати, що датуються ХІХ століттям.
Додаткова інформація для туристів:
Для автомобілістів: від Полтави 30 хвилин їзди (25 км.). Траса Полтава - Харків М 03 (Е 40) до повороту на Степне. Потім до Степного ще 5 км. До будинку культури. Покриття непогане (асфальт).
Для пішоходів: До Степного від АС-2 (Полтава, вул. Шевченка) через кожну годину у бік Степного йде автобус (маршрутка). Назад до Полтави - автобусом із зупинки в центрі села.
Вдалої поїздки!
А почалося все з одного випадку. Якось, проходячи повз сміттєзвалище, побачила Надія Юхимівна викинутий кимось старовинний вишитий рушник. Як таку красу можна було викинути? - подумала вона. Ось тоді і виникла у неї думка: а чому б не створити в селі музей рушника, адже вдома у неї стільки гарних робіт і її, і ті, що залишилися від матері.
Так і розпочалася історія створення музею рушника.
Власну колекцію рушників Надія Бокоч почала збирати ще з 2001 року, а потім зрозуміла, що гріх таку красу ховати від людей. У цей час вона працювала секретарем у сільській раді, тому і попросила виділити тут невеличку кімнату, в якій і помістила перші 10-15 рушників, предмети побуту та старовинну колиску. З цього часу (2006 рік) і почалися невеличкі екскурсії з розповідями про історію рідного села та українського рушника. Знайти однодумців серед односельців було неважко, тому згодом кількість експонатів почала зростати. В основному це були особисті роботи Надії Юхимівни, а деякі рушники вона привозила зі своїх подорожей по області.
Коли виявилось, що для колекції не вистачає місця, Надія Бокоч звернулася з проханням до директора Державного підприємства дослідного господарства «Степне» Сокирка Петра Григоровича виділити трохи більше приміщення у будівлі місцевої контори. Це вже були 2 кімнати, в яких з’явилися і килими, і серветки, і картини. Та і люди поступово почали зносити різні старовинні предмети, але в основному це були звичайно ж вишивані рушники. Так, під кінець 2007 - початок 2008 року, назбиралась досить велика колекція - близько 250 одиниць, до якої, окрім рушників, увійшли зразки старовинного сільського одягу. До речі, протягом 2008 року його відвідало близько 250 різних делегацій.
1 квітня 2009 року Степненський музей Рушника отримує статус Полтавського районного музею Рушника, цей день і вважається нині офіційним днем його відкриття. Екскурсії проводилися безкоштовно, вони і зараз безкоштовні.
Унікальність цього музею ще й в тому, що всі експонати, які знаходяться в експозиції музею, зібрані жителями селища Степне протягом останнього десятиліття. Нині кількість експонатів вже налічує близько 500 одиниць. З них приблизно 400 рушників, решта - предмети побуту, вишивані картини, старовинний сільський одяг. Тут представлені рушники з Полтавської, Чернігівської, Харківської, Закарпатської, Вінницької, Сумської та ін. областей. Є в колекції експонати, що датуються ХІХ століттям.
Додаткова інформація для туристів:
Для автомобілістів: від Полтави 30 хвилин їзди (25 км.). Траса Полтава - Харків М 03 (Е 40) до повороту на Степне. Потім до Степного ще 5 км. До будинку культури. Покриття непогане (асфальт).
Для пішоходів: До Степного від АС-2 (Полтава, вул. Шевченка) через кожну годину у бік Степного йде автобус (маршрутка). Назад до Полтави - автобусом із зупинки в центрі села.
Вдалої поїздки!